апаратник

АПАРА́ТНИК, а, ч.

1. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.).

Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Ю. Шовкопляс).

2. розм. Працівник апарату (у 2 знач.).

В Кремлі панував якщо не суцільний кавардак, то справжній вир. Відтіснивши розгублених апаратників, повсюдно ґаздували молоді .. із значками народних депутатів Росії й без них (Б. Олійник).

Значення в інших словниках

1. апаратник — апара́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. апаратник — -а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. апаратник — Апара́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. апаратник — АПАРА́ТНИК, а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Шовк., інженери, 1956, 411).  Словник української мови в 11 томах