апартаменти
АПАРТА́МЕ́НТИ, ів, мн. (одн. апарта́ме́нт, у, ч.).
1. Великі розкішні кімнати; розкішна квартира; розкішний номер готелю.
Трагічність ситуації полягала ще й у тому, що Вася, ховаючись ранком, не встиг зорієнтуватися в апартаментах старого (Іван Ле);
Олександр, кваплячись, пішов по червоному килиму до відведених йому апартаментів губернаторського дому (П. Кочура).
2. ірон. Звичайна, іноді занедбана квартира, помешкання.
“Апартаменти” справді були досить прості. То була друга половина звичайної хатки, брудна й темна (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)