апартаменти
АПАРТА́МЕНТИ, ів, мн. (одн. апарта́мент, у. ч. ), заст. Великі розкішні кімнати; розкішна квартира.
Трагічність ситуації полягала ще й у тому, що Вася, ховаючись ранком, не встиг зорієнтуватися в апартаментах старого (Ле, Міжгір’я, 1953, 435);
Олександр кваплячись пішов по червоному килиму до відведених йому апартаментів губернаторського дому (Кочура, Зол. грамота, 1960, 415).
Словник української мови (СУМ-11)