апатичний
АПАТИ́ЧНИЙ, а, е.
Який перебуває в стані апатії; схильний до апатії; байдужий, млявий.
Ватя вдалась в матір своєю .. вдачею, була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (І. Нечуй-Левицький);
Якимось упертим, твердим і апатичним видавався той чоловік (І. Франко);
Зниження діяльності щитоподібної залози позначається і на центральній нервовій системі: хворий – апатичний, млявий, байдужий до оточення (з наук. літ.);
// Який виражає апатію.
Софія взялась знов до пера, потім апатичним рухом кинула його на стіл і підвела голову (Леся Українка);
Чекаючи на поїзд, вони з апатичним виглядом лежали, сиділи і тинялись по перону (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)