апатичний
АПАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває в стані апатії; схильний до апатії; байдужий, млявий.
Ватя вдалась в матір своєю.. вдачею, була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (Н.-Лев., IV, 1956, 141);
Якимось упертим, твердим і апатичним видавався той чоловік (Фр., V, 1951, 9);
Зниження діяльності щитовидної залози позначається і на центральній нервовій системі: хворий апатичний, млявий, байдужий до оточення (Курс патології, 1956, 343);
// Який виражає апатію.
Софія взялась знов до пера, потім апатичним рухом кинула його на стіл і підвела голову (Л. Укр., ІІІ, 1952, 543);
Чекаючи на поїзд, вони з апатичним виглядомлежали, сиділи і тинялись по перону (Панч, О. Пархом., 1939, 123).
Словник української мови (СУМ-11)