апаш
АПА́Ш.
1. а, ч. У Франції – людина, що належить до декласованих елементів суспільства; хуліган, злодій.
Апаш паризького бульвару. Герой сумнівних авантюр (В. Еллан-Блакитний);
Але львівський батяр – це не одеський нальотчик типу Бені Крика і не паризький апаш, романтичний образ якого оспівав французький кінематограф (із журн.).
2. у знач. прикм., невідм. Відкладний, який не застібується (про комір).
Кофта з коміром апаш;
// у знач. ім., невідм., ч. Чоловіча сорочка з таким коміром.
Словник української мови (СУМ-20)