апелятив

АПЕЛЯТИ́В, а, ч., лінгв.

Загальна назва (на відміну від власної).

Не випадково у драмі “Кам'яна душа” І. Франко називає провокатора Баюраком (прізвище утворене від апелятива баюра “багно, калюжа”) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. апелятив — -а, ч., лінгв., літ. Загальна назва.  Великий тлумачний словник сучасної мови