аперитив

АПЕРИТИ́В, у, ч.

1. Слабкий спиртний напій, уживаний для збудження апетиту.

Замість аперитиву – мені здається, колего, що перш ніж починати розмову про вистави та тенденції поточного сезону, було б непогано зробити ковток кави (з газ.).

2. розм. Будь-який спиртний напій, що вживається перед їжею.

У спекотний день і теплий вечір келих неперевершеного темно-гранатового, гармонійного червоного сухого вина “Мукузані” з льодом вгамує спрагу і порадує вас і ваших гостей як чудовий аперитив (з мови реклами).

Значення в інших словниках

1. аперитив — аперити́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аперитив — -у, ч. Слабкий алкогольний напій, що збуджує апетит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аперитив — Алкогольний напій (18-35% міцності), який подається, особливо у Франції, перед їжею (для збудження апетиту); найчастіше це сухий вермут, шеррі або настояне на травах італ. кампарі; а. (за винятком настояних на травах лікерів) подають охолодженим або з кубиком льоду.  Універсальний словник-енциклопедія