аплодисменти
АПЛОДИСМЕ́НТИ, ів, мн.
Те саме, що о́плески.
Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та “bis” було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово (Леся Українка);
Трибуна нагородила переможця гучними аплодисментами (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)