апперципувати

АППЕРЦИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, псих.

Освоювати на основі наявного досвіду.

Слово, взяте у цілому як сукупність внутрішньої форми і звука, дає можливість розуміти мовця, апперципувати зміст його думки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. апперципувати — апперципува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. апперципувати — -ую, -уєш, док. і недок., перех. Сприймати на основі, залежно від попереднього досвіду, психічного стану, знань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови