1. Словник української мови у 20 томах

апперципувати

АППЕРЦИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, псих.

Освоювати на основі наявного досвіду.

Слово, взяте у цілому як сукупність внутрішньої форми і звука, дає можливість розуміти мовця, апперципувати зміст його думки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апперципувати — апперципува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. апперципувати — -ую, -уєш, док. і недок., перех. Сприймати на основі, залежно від попереднього досвіду, психічного стану, знань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови