апперципувати

апперципува́ти

-ую, -уєш, док. і недок., перех.

Сприймати на основі, залежно від попереднього досвіду, психічного стану, знань і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апперципувати — апперципува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. апперципувати — АППЕРЦИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, псих. Освоювати на основі наявного досвіду. Слово, взяте у цілому як сукупність внутрішньої форми і звука, дає можливість розуміти мовця, апперципувати зміст його думки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах