апперципувати
апперципува́ти
-ую, -уєш, док. і недок., перех.
Сприймати на основі, залежно від попереднього досвіду, психічного стану, знань і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апперципувати — апперципува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- апперципувати — АППЕРЦИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, псих. Освоювати на основі наявного досвіду. Слово, взяте у цілому як сукупність внутрішньої форми і звука, дає можливість розуміти мовця, апперципувати зміст його думки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах