апробація
АПРОБА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.
Однак Рим .. не дав своєї апробації, і товариство не було відкрите (І. Франко);
Роботи наукових інститутів діставали апробації на міжнародних конференціях (з наук.-попул. літ.).
2. с. г. Визначення сортових якостей посівів з метою виділення кращого з них для насіння.
Контроль за збереженням сортової чистоти насіння здійснюється методом польової апробації (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)