араб
АРА́Б, а, ч.
1. Див. ара́би.
2. Кінь арабської породи.
Білий араб, доїдаючи овес у шаньці, насторожено форкнув (М. Рудь).
Словник української мови (СУМ-20)АРА́Б, а, ч.
1. Див. ара́би.
2. Кінь арабської породи.
Білий араб, доїдаючи овес у шаньці, насторожено форкнув (М. Рудь).
Словник української мови (СУМ-20)