Значення в інших словниках
-
араб —
ара́б іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
араб —
АРАБ – АРАП Араб, -а, мн. -и, -ів. Представник великої групи народів, які населяють арабські країни Північно-Західної Азії та Північної Африки. Ладан горить на жертовнику, смоли горять запахущі, Що з полудневих країн нам посилає араб (М.Зеров).
Літературне слововживання
-
араб —
АРА́Б, а, ч. 1. Див. ара́би. 2. Кінь арабської породи. Білий араб, доїдаючи овес у шаньці, насторожено форкнув (М. Рудь).
Словник української мови у 20 томах
-
араб —
Ара́б, -ба; ара́би, -бів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
араб —
Ара́б, -ба и ара́бин, -на м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Словник української мови Грінченка