аранжувальник

АРАНЖУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. муз. Той, хто здійснює аранжування (у 1 знач.).

У класику української музики С. В. Заремба увійшов як талановитий аранжувальник романсу Марка Кропивницького “Соловейко” (з наук.-попул. літ.).

2. Майстер складання букетів з квітів.

У композиції букета наші аранжувальники відроджують забуті українські традиції (з газ.).

Значення в інших словниках

1. аранжувальник — аранжува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аранжувальник — -а, ч. Фахівець із аранжування.  Великий тлумачний словник сучасної мови