аранжувальник
АРАНЖУВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. муз. Той, хто здійснює аранжування (у 1 знач.).
У класику української музики С. В. Заремба увійшов як талановитий аранжувальник романсу Марка Кропивницького “Соловейко” (з наук.-попул. літ.).
2. Майстер складання букетів з квітів.
У композиції букета наші аранжувальники відроджують забуті українські традиції (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аранжувальник — аранжува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- аранжувальник — -а, ч. Фахівець із аранжування. Великий тлумачний словник сучасної мови