аранжувальник

аранжува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аранжувальник — -а, ч. Фахівець із аранжування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аранжувальник — АРАНЖУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. муз. Той, хто здійснює аранжування (у 1 знач.). У класику української музики С. В. Заремба увійшов як талановитий аранжувальник романсу Марка Кропивницького “Соловейко” (з наук.-попул. літ.). 2. Майстер складання букетів з квітів. Словник української мови у 20 томах