археоптерикс
АРХЕОПТЕ́РИКС, а, ч., палеонт.
Викопний птах юрського періоду, розміром з ворону, який займає проміжну ланку між птахами і рептиліями, зокрема псевдозухіями.
У товщах Землі було виявлено скам'янілі кістки скелета невідомої істоти. Вона була завбільшки, як сорока, і мала ознаки і плазуна, і птаха. Цю тварину назвали “археоптерикс” (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)