архів
АРХІ́В, у, ч.
1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням, зберіганням і описом документів, писемних пам'яток і т. ін.
Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (В. Кучер);
Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (О. Іваненко);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи і т. ін.
В архіві інституту зберігаються особові справи усіх співробітників, які працювали тут з дня заснування, тобто з 1930 р. (із журн.).
2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи.
Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (з наук. літ.);
У жовтні 1932 р. поліція розгромила у Львові редакцію “Вікон”, знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (з навч. літ.).
3. інформ. Дані, що зберігаються на електронних носіях у стислому вигляді.
Обновити текстовий архів;
Створити архів програм на дискетах.
Словник української мови (СУМ-20)