арієта

АРІЄ́ТА, и, ж., муз.

Невелика арія, що відзначається простотою і пісенним характером мелодії.

Співак виконав арієту Керубіно з опери Моцарта “Весілля Фігаро” (з газ.).

Значення в інших словниках

1. арієта — аріє́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. арієта — АРІЄТА – АРІЙКА – АРІЙКА Арієта. Невелика, звичайно пісенного жанру арія. Арійка, -и, д. і м. -ці. Коротка арія. Арійка. Жінка, що належить до арійської раси.  Літературне слововживання
3. арієта — (іт. arietta — зменшувальне від aria) — 1. Маленька арія, проста за викладом та мелодією. 2. У французький опері першої половини ХVIII ст.) — не пов’язана з сценічною дією арія в блискучому колоратурному стилі на італійський текст, 'вставний' номер.  Словник-довідник музичних термінів
4. арієта — -и, ж. Невелика арія, звичайно простої форми, з пісенним характером мелодії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. арієта — аріє́та (італ. arietta) невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодії.  Словник іншомовних слів Мельничука