арія

А́РІЯ, ї, ж., муз.

Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін.

От почулась арія Мефістофеля з “Фауста”... (І. Нечуй-Левицький);

Хтось грав на губній гармошці арію Кармен (В. Кучер);

// Невеликий музичний інструментальний твір наспівного характеру.

Сяли блискучі труби, – оркестр грав якусь арію (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. арія — а́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. арія — (невелика) аріозо; П. мелодія; пор. ПІСНЯ.  Словник синонімів Караванського
3. арія — Односпів, див. соло, серенада  Словник чужослів Павло Штепа
4. арія — (від іт. aria — повітря) — 1. Завершений сольний номер з опери, кантати тощо, який відрізняється виразністю мелодії і досконалістю форми. Звичайно А. є центральним моментом характеристики дійової особи (напр., арія Филипа з опери...  Словник-довідник музичних термінів
5. арія — -ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. арія — а́рія (від італ. aria – пісня) закінчений за будовою епізод в опері, ораторії, кантаті, що виконується одним співаком у супроводі оркестру; самостійний музичний твір для голосу; інструментальна музична п’єса наспівного характеру. Різновиди А. – аріозо, арієта, каватина.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. арія — Закінчений за побудовою вокальний епізод з акомпанементом, який входить до складу опери, ораторії, кантати, складається з 2 або 3 частин (а. da capo); самостійний музичний твір для голосу; самостійна сольна інструментальна музична п'єса наспівного характеру.  Універсальний словник-енциклопедія
8. арія — А́рія, -її, -ією; а́рії, а́рій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. арія — А́РІЯ, ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста"… (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах