арія —
а́рія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
арія —
Односпів, див. соло, серенада
Словник чужослів Павло Штепа
арія —
(від іт. aria — повітря) — 1. Завершений сольний номер з опери, кантати тощо, який відрізняється виразністю мелодії і досконалістю форми. Звичайно А. є центральним моментом характеристики дійової особи (напр., арія Филипа з опери...
Словник-довідник музичних термінів
арія —
-ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
арія —
А́РІЯ, ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з “Фауста”... (І. Нечуй-Левицький); Хтось грав на губній гармошці арію Кармен (В.
Словник української мови у 20 томах
арія —
а́рія (від італ. aria – пісня) закінчений за будовою епізод в опері, ораторії, кантаті, що виконується одним співаком у супроводі оркестру; самостійний музичний твір для голосу; інструментальна музична п’єса наспівного характеру. Різновиди А. – аріозо, арієта, каватина.
Словник іншомовних слів Мельничука
арія —
Закінчений за побудовою вокальний епізод з акомпанементом, який входить до складу опери, ораторії, кантати, складається з 2 або 3 частин (а. da capo); самостійний музичний твір для голосу; самостійна сольна інструментальна музична п'єса наспівного характеру.
Універсальний словник-енциклопедія
арія —
А́РІЯ, ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста"… (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах