асоційованість
АСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до асоційо́ваний 2.
Досить міцна тенденція наголошувати “-ний” у прикметників віддієслівних, частіше – з пасивним значенням. Такі прикметники звичайно зберігають виразну асоційованість із відповідними дієсловами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)