асоційованість
АСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. доасоційо́ваний 2.
Досить міцна тенденція наголошувати —ний у прикметників віддієслівних, частіше — з пасивним значенням. Такі прикметники звичайно зберігають виразну асоційованість з відповідними дієсловами (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 499).
Словник української мови (СУМ-11)