атрамент
АТРА́МЕ́НТ, у, ч., заст.
Чорнило.
Можна олівець витерти гумою, а як хтось так хоче, То можна й атраментом перекреслити (Леся Українка);
Я пишу червоним атраментом, Атраментом червоним, як кров (В. Еллан-Блакитний);
Помацки відшукує Сагайдачний дощечку... Кладе на неї білий аркуш і вмочує вигострене гусяче перо в атрамент (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)