Словник української мови у 20 томах

афішований

АФІШО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до афішува́ти.

Його регулярні й завжди афішовані стрибки в гречку стали причиною того, що дружина по кількох роках перебування у маєтку чоловіка вхопила на руки дволітню Марію й утекла до своїх батьків (М. Слабошпицький);

Міністерство освіти намагається досягти своєї заповітної, хоча й ніде не афішованої мети – позбутися невстигаючих (з газ.);

// у знач. прикм.

Афішовані товари.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. афішований — афішо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. афішований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до афішувати. || афішовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. афішований — Афішо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)