ахати
А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Вигукувати “ах”, виражаючи різні емоції.
Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Л. Дмитерко).
2. Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу).
Десь далеко ахали постріли (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)