Словник української мови в 11 томах

ахати

А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Вигукувати "ах", виражаючи здивування, захоплення, радість. горе. співчуття та ін.

Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Дмит., Розлука, 1957, 127).

2. Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ахати — а́хати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ахати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Вигукувати "ах", виражаючи здивування, захоплення, радість, горе, співчуття та ін. 2》 Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ахати — А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати “ах”, виражаючи різні емоції. Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  4. ахати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
  5. ахати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. ахати — А́хати, -хаю, -єш сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.  Словник української мови Грінченка