ахати
А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Вигукувати "ах", виражаючи здивування, захоплення, радість. горе. співчуття та ін.
Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Дмит., Розлука, 1957, 127).
2. Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу).
Словник української мови (СУМ-11)