аїр
А́ЇР, діал. А́ЄР, у, ч.
Трав'яниста багаторічна рослина родини ароїдних з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха.
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський);
Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)