бабега

БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл.

Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.

Кожній жінці, бодай і такій бабезі, як я, приємніше з нагоди вибратись за допомогою гарного, ставного хлопця (Н. Королева);

Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. бабега — бабе́га іменник жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. бабега — -и, ж. Збільш.-зневажл. до баба I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бабега — див. баба  Словник синонімів Вусика
4. бабега — БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (Загреб., Спека, 1961, 252).  Словник української мови в 11 томах
5. бабега — Бабега, -ги ж. Бабище. ув. отъ баба. Конст. у.  Словник української мови Грінченка