бабега
БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.
Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (Загреб., Спека, 1961, 252).
Словник української мови (СУМ-11)БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.
Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (Загреб., Спека, 1961, 252).
Словник української мови (СУМ-11)