бабки
БА́БКИ¹, бок, мн. (одн. ба́бка, и, ж.).
Ряд хижих комах з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил.
До неї [маківки] раз у раз літа бджола. Бабок, метеликів над нею грає сила (Є. Гребінка);
А над стеблиною вже тремтить сітчастими крилами темно-синя й блискуча в сяйві сонця бабка! (А. Шиян).
БА́БКИ², бок, мн., жарг.
Те саме, що гро́ші.
Сидять хлопці в крутих тачках, у розкішних костюмах, при бабках їдуть у нічний клуб (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)