багаж
БАГА́Ж, у́, ч.
1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту.
Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (І. Багмут);
Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Гончар).
2. перен. Запас відомостей із певної галузі знань, які має хто-небудь.
За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Ю. Шовкопляс);
Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)