багаж
БАГА́Ж, у́, ч.
1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту.
Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (І. Багмут);
Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Гончар).
2. перен. Запас відомостей із певної галузі знань, які має хто-небудь.
За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Ю. Шовкопляс);
Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багаж — бага́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- багаж — Поклажа Словник чужослів Павло Штепа
- багаж — [багаж] -ажу, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
- багаж — -у, ч. 1》 Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. 2》 перен. Запас відомостей з певної галузі знань, що їх має хто-небудь. Багаж знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багаж — БАГА́Ж (предмети, запаковані для перевезення і взяті пасажирами в дорогу), РЕ́ЧІ мн.; ПОКЛА́ЖА (те, що запаковане, ув'язане тощо, перев. для перевезення на якому-небудь виді транспорту). Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Словник синонімів української мови
- багаж — БАГА́Ж, у, ч. 1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.. Словник української мови в 11 томах