багаж
БАГА́Ж, у, ч.
1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту.
Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119);
Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (Гончар, Новели, 1954, 93).
Відправля́ти (відпра́вити) багаже́м що-небудь — відсилати, відправляти які-небудь речі поїздом, літаком і т. ін. нарізно від пасажирів;
Здава́ти (зда́ти) в бага́ж що-небудь — здавати речі в багажне відділення для відправки їх яким-небудь видом транспорту нарізно від пасажирів.
2. перен. Запас відомостей з певної галузі знань, які має хто-небудь.
За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Шовк., Інженери, 1956, 135);
Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Ле, Право.., 1957, 14).
Значення в інших словниках
- багаж — бага́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- багаж — Поклажа Словник чужослів Павло Штепа
- багаж — [багаж] -ажу, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
- багаж — -у, ч. 1》 Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. 2》 перен. Запас відомостей з певної галузі знань, що їх має хто-небудь. Багаж знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багаж — БАГА́Ж, у́, ч. 1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (І. Багмут); Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Гончар). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- багаж — БАГА́Ж (предмети, запаковані для перевезення і взяті пасажирами в дорогу), РЕ́ЧІ мн.; ПОКЛА́ЖА (те, що запаковане, ув'язане тощо, перев. для перевезення на якому-небудь виді транспорту). Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Словник синонімів української мови