багаж

БАГА́Ж (предмети, запаковані для перевезення і взяті пасажирами в дорогу), РЕ́ЧІ мн.; ПОКЛА́ЖА (те, що запаковане, ув'язане тощо, перев. для перевезення на якому-небудь виді транспорту). Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (О. Гончар); Той (панок).. врешті поліз на верхню поличку, де лежали мої речі: я стежив (М. Коцюбинський); Послушниця лукаво всміхнулася і показала (кучерові), куди знести тяжку поклажу (І. Микитенко). — Пор. 1. ванта́ж.

ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.