Словник української мови у 20 томах

багатозвучно

БАГАТОЗВУ́ЧНО.

Присл. до багатозву́чний.

Поступово традиційні застиглі пейзажні метафори й епітети у письменника динамізуються, починають звучати більш складно й багатозвучно (з наук. літ.);

Симфонія звучала мажорно, багатозвучно (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)