багатозвучний
БАГАТОЗВУ́ЧНИЙ, а, е.
Який має кілька (багато) звуків.
Остюкові закортіло побачити в себе інших жінок, почути з їхніх уст прекрасну вимову багатозвучних слів, завмерти від їхнього мелодійного сміху (Ю. Яновський);
Фестиваль має бути різноманітним, багатозвучним і багатоголосим (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)