багатозвучний

див. різний

Значення в інших словниках

1. багатозвучний — багатозву́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. багатозвучний — БАГАТОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який має кілька (багато) звуків. Остюкові закортіло побачити в себе інших жінок, почути з їхніх уст прекрасну вимову багатозвучних слів, завмерти від їхнього мелодійного сміху (Ю. Яновський); Фестиваль має бути різноманітним, багатозвучним і багатоголосим (з газ.).  Словник української мови у 20 томах