багатоманітний
БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е.
Який проявляється в різних формах і видах.
Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (С. Журахович);
// Різноманітний.
М. Коцюбинський користується багатоманітними структурами речення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)