багатоманітний
БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Який проявляється в різних формах і видах.
Яскраве і багатоманітне життя нашої країни (Рад. Укр., 2. IV 1948, 3);
Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (Жур., Вечір.., 1958, 224);
// Різноманітний.
Коцюбинський користується багатоманітними структурами речення (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 530).
Словник української мови (СУМ-11)