1. Словник української мови в 11 томах

багатоманітний

БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Який проявляється в різних формах і видах.

Яскраве і багатоманітне життя нашої країни (Рад. Укр., 2. IV 1948, 3);

Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (Жур., Вечір.., 1958, 224);

// Різноманітний.

Коцюбинський користується багатоманітними структурами речення (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 530).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатоманітний — багатомані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багатоманітний — -а, -е. Який проявляється в різних формах і видах. || Різноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатоманітний — БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Який проявляється в різних формах і видах. Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (С. Журахович); // Різноманітний. М. Коцюбинський користується багатоманітними структурами речення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. багатоманітний — РІЗНОМАНІ́ТНИЙ (неоднаковий з іншим, несхожий на інший чимось), РІ́ЗНИЙ, БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, УСЯ́КИЙ (ВСЯ́КИЙ), УСІЛЯ́КИЙ (ВСІЛЯ́КИЙ), УСЯ́К (ВСЯК) розм., РОЗМАЇ́ТИЙ. За стіною знов починається різноманітний шум. Словник синонімів української мови