багатоманітний

РІЗНОМАНІ́ТНИЙ (неоднаковий з іншим, несхожий на інший чимось), РІ́ЗНИЙ, БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, УСЯ́КИЙ (ВСЯ́КИЙ), УСІЛЯ́КИЙ (ВСІЛЯ́КИЙ), УСЯ́К (ВСЯК) розм., РОЗМАЇ́ТИЙ. За стіною знов починається різноманітний шум. Спочатку лунають гучні і бурхливі пасажі скрипки. Потім чути плач дитини, дзижчання пилки (І. Кочерга); Різні люди трапляються нам на розпуттях життя, багатоманітні, як неоднаковість наших шляхів (П. Загребельний); Звідусіль пахло житами, усякими польовими квітами (І. Нечуй-Левицький); Він до нестями захоплювався полюванням, збирав чучела усіляких птахів (С. Чорнобривець); Важливі ті емоції, які в мені пробуджують різні люди, — спасибі їм за ті розмаїті емоції, бо я маю спізнати їх (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатоманітний — багатомані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багатоманітний — -а, -е. Який проявляється в різних формах і видах. || Різноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатоманітний — БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Який проявляється в різних формах і видах. Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (С. Журахович); // Різноманітний. М. Коцюбинський користується багатоманітними структурами речення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. багатоманітний — БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Який проявляється в різних формах і видах. Яскраве і багатоманітне життя нашої країни (Рад. Укр., 2. IV 1948, 3); Вона любила вдивлятися в обличчя, вгадувати професії, біографії. Строката, багатоманітна течія линула перед нею (Жур. Словник української мови в 11 томах