багатосімейний
БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.
Який має троє і більше дітей, велику сім'ю; великосімейний.
Це було тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімейної родини, вигнане назавжди, без надії вернутись під обсмикану батьківську стріху (В. Підмогильний);
// у знач. ім. багатосіме́йний, ного, ч.
– Побоявся, батьку. – Ти, і побоявся!? Чого!? – Що пожалієте багатосімейного і не пошлете в розвідку. А в мене особисті рахунки з фашистами (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)