бадилля
БАДИ́ЛЛЯ, я, с., збірн.
Стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин.
Хлопці тим часом як вихор ускочили в кукурудзу і тільки зашелестіли високим бадиллям (І. Франко);
Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (З. Тулуб);
Прив'яле бадилля пожовкло й вилягло. Та під кожним кущем вродило мало не піввідра добірних картоплин (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)