бадилиння
БАДИЛИ́ННЯ, я, с.
Збірн. до бадили́на.
На могилах .. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа);
Згрібши усе бадилиння, Петрана побачила на землі в ямках гнізда куріпок (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)