Орфографічний словник української мови

бадилиння

бадили́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бадилиння — -я, с. Збірн. до бадилина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бадилиння — БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на. На могилах .. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа); Згрібши усе бадилиння, Петрана побачила на землі в ямках гнізда куріпок (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. бадилиння — див. стебло  Словник синонімів Вусика
  4. бадилиння — БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка...  Словник синонімів української мови
  5. бадилиння — БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на. На могилах.. і древніх валах та ровах вже ожила, поп’ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (Цюпа, Краяни, 1971, 85).  Словник української мови в 11 томах