бадіка
БА́ДІКА, и, ч., діал.
Старший віком чоловік; дядько (у 2 знач.).
Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків (Марко Черемшина);
За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)