бажати
БАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. чого або з інфін. Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Серце моє трудне. Чого ти бажаєш, що в тебе болить? (Т. Шевченко);
З великими труднощами встановили чергу для тих, хто бажав висловитися (О. Донченко);
// кого, розм. Хотіти, щоб хтось був поруч.
Засумує [Маруся] і слізоньки хусточкою обітре, і бажа [бажає] батенька, щоб розвів її тугу (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. кому чого або з інфін. Висловлювати побажання про здійснення чого-небудь.
Бажаю Вам всього найкращого і найлюбішого в світі (Панас Мирний);
І Господи! чого тільки він [дід] не бажав панам, як тільки не кляв їх! (М. Коцюбинський);
Взявши чарку, [жінка] саме щось проказує до господаря, певно, щастя йому бажає та довгого віку... (А. Головко);
// Хотіти чогось для кого-небудь.
[Олімпіада Іванівна:] Всякий своєму рідному добра бажає (Леся Українка);
Ми ж до всіх народів – у добрі й привіті. Миру їм бажаєм, миру у всім світі (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)